Національний музей літератури України

Режим роботи
Режим роботи з 01 вересня 2019 по 31 травня 2020:

Національний музей літератури України
Наша адреса: м. Київ– 01030, вул. Б. Хмельницького, 11 (ст. м. «Театральна»).
З 01 вересня 2019 року музей працює:
понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця – 09:00 – 17:00,
субота – 10:00 – 18:00, неділя – вихідний
Кожна остання середа місяця – вхід безкоштовний
Кожна остання п’ятниця місяця – санітарний день
Каса закривається за півгодини до закриття експозиції.
Попередній прийом замовлень на проведення екскурсій та лекцій за телефоном: (044) 235-12-96 

Київський літературно-меморіальний музей-квартира Миколи Бажана –
філіал Національного музею літератури України.
Адреса: м. Київ – 01030, вул.Терещенківська, 5.
З 01 вересня 2019 року музей працює:
понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця – 09:00 – 17:00,
субота – 10:00 – 18:00, неділя – вихідний
Кожна остання середа місяця – вхід безкоштовний
Кожна остання п’ятниця місяця – санітарний день
Каса закривається за півгодини до закриття експозиції.

 

Національний музей літератури України — один з найпопулярніших загальнодержавних музейних закладів країни, провідний серед музеїв літературного та літературно-меморіального профілю.

Музей розташований у самому центрі Києва — на розі вулиць Б.Хмельницького та Терещенківської, у будинку, який є пам’ят­кою історії та архітектури кінця XIX ст., – колиш­ньому головному корпусі Колегії Павла Ґалаґана, спорудженому 1871 року відомим архітектором О. Я. Шілле у стилі пізнього класицизму.

 

Засновник Колегії, Григорій Павлович Галаган (1819 -1888) – український громадський діяч, великий землевласник на Полтавщині та Чернігівщині. Стояв на позиціях українофільства. Особисто листувався з Тарасом Шевченком, Михайлом Максимовичем, Пантелеймоном Кулішем, Володимиром Антоновичем, багатьма членами “Старої громади“ у Києві. Був членом Державної Думи. Брав участь у підготовці селянської реформи 1861 року. Як політичний діяч обстоював інтереси українського селянства. З 1865 року і до самої смерті – земський діяч-меценат.

 

У селі Сокиринці відкрив першу в Україні селянську позичково-ощадну касу. З ініціативи та за матеріальної підтримки Григорія Галагана 1874 року у Прилуках було відкрито гімназію та ряд народних шкіл. Увійшов в історію і як засновник Колегії Павла Галагана у Києві (1871). Підтримував українську архітектуру, хорове мистецтво і вистави вертепної драми. Галаган надавав значну матеріальну підтримку журналові “Кіевская Старина”. Впродовж 1873 – 1875 рр. був головою Південно-Західного Відділу Географічного Товариства.

 

Протягом десятиліть у Колегії працювали відомі педагоги та вчені: філолог, член-кореспондент Петербурзької Академії наук Павло Житецький, літературознавці Василь Сиповський та Володимир Науменко, художники Микола Мурашко та Микола Пимоненко, поет і драматург Інокентій Аненський, історик і громадський діяч Єлисей Трегубов, літературознавець-славіст Андроник Степович, філософ і психолог Яків Колубовський, педагог Іван Нечипоренко та інші.

 

Серед вихованців Колегії – відомий вчений-орієнталіст Агатангел Кримський, біолог Володимир Липський, психолог Григорій Костюк, поети Микола Филипович та Михайло Драй-Хмара, інші відомі діячі української науки і культури.

На виставці демонструються оригінали документів з Центрального державного історичного архіву України та Інституту рукопису ЦНБ ім. В. Вернадського, зокрема документи з історії родоводу Галаганів ( початок ХУІІІ століття); листи Г. П. Галагана до матері (1842-1861), його нотатки про селянське питання в Україні (1863); дарчий запис Г.П. Галагана про надання прибутків з родових маєтностей на утримання ним Колегії (1870). Комплекс документальних матеріалів про історію Колегії представлено з фондів музею – зокрема листи К.В. Галаган, опікунки Колегії, до тодішнього директора Андроника Степовича (90-ті роки ХІХ століття).